Квест-гра до тижня математики

             «Подорож Математичною країною»

                    

Мета: Прищеплювати любов до математики, сприяти розвитку   вмінь використовувати здобуті    знання  у самостійній діяльності; розвивати пізнавальні здібності учнів, інтерес до математики як до науки, творчу активність, вміння швидко та раціонально приймати рішення,  мислити, працювати в команді.

Обладнання: комп'ютери (ноутбуки),    інтерактивна дошка, мультимедійна презентація .

                                              Хід гри:

Вступна бесіда-  створення емоційного фону.

Вчитель. Ми живемо в  час визначних відкриттів і досягнень людства: можемо спілкуватись один з одним, перебуваючи на значній відстані   за допомогою мобільного звязку або інтернетних засобів. Ми багато знаємо, багато що уміємо.  Та якби не існувало математики, цього людство ніколи б не мало.

Ви замислювалися   над тим, що  таке  – математика?

 Давайте поміркуємо.    

 Вчитель. Що  вивчає математика?

 Відповідь. Числа.

 Вчитель. Вони реально існують? До них можна доторкнутися? 

 Відповідь. Ні.

 Вчитель. Виходить, що математика займається   речами, яких насправді немає?!  (Вислуховуються відповіді учнів) 

       Так, це наука,  яка існує тільки в людських думках, це наука, яка створена розумом людини. І здається чимось надприродним те, що за допомогою математичних формул  розраховують політ космічного корабля, «економічну ситуацію» в країні, погоду «на завтра» і багато іншого. Значення математики в житті кожної людини дуже велике,  вона з нами кожної хвилини…

      Я пропоную вам ще раз впевнитись в необхідності математичних знань, перевірити свої вміння у самостійній діяльності під час квест-гри.

Вчитель. Вас чекає подорож знаменитою країною Математики у пошуках  найціннішого скарбу людини.

      Розгляньте  мапу подорожі та зверніть увагу, у яких містах країни Математики вам доведеться побувати. (Слайд 3  )

   Перебуваючи у різних містах Математичної країни, ви будете допомагати її мешканцям розв‘язувати різноманітні математичні та геометричні завдання.

         А щоб впевнено їх розв‘язати, треба мозок нам потренувати.    Недаремно говорять, що математика - гімнастика  розуму.  Тож  давайте терміново займемося  розумовою розминкою. (Слайд 5 ). Що ж до подорожі ви готові.

Вчитель. Ми підійшли до брами, за якою починається країна Математики.

(Слайд 6)

Сьогодні тут присутні  команди. Познайомимось:  назва кожної  команди та девіз. (Слайд 7 )

Вчитель.  Зараз кожний з вас зможе перевірити свою увагу, пам'ять, уміння   мислити, вміння працювати в команді. Хотілося б, щоб після сьогоднішньої зустрічі ви інакше подивилися на математику, відчули її красу і більш глибоко усвідомили необхідність її вивчення.

          Квест-гра має чотири етапи, кожен етап складається із трьох завдань різної складності. Ваша задача розв’язати запропоновані завдання, знайти кодове число, яке відчинить  двері до наступного етапу гри.  

       Головне правило  проходження „квесту“ командою: працювати всім, розподіливши завдання, бути уважними, зібраними, мати позитивний настрій та бажання досягти мети .   Памятайте: від від вашої згуртованості, вміння працювати разом у команді залежатиме кінцевий результат кожного етапу,  гри в цілому. Можете взяти підказку у консультанта  але за підказку знімається 1 бал. Перемагає команда, яка першою завершила гру : знайшла всі ключі та загадкову скриньку.

Пам’ятайте: перехід від слайду до слайду відбувається за допомогою управляючих стрілок.

     

Команди, увага!!! – Відкрити слайд початку гри . (Слайд   8 ).

Всі приготувались?   Бажаю успіху!

Команди  працюють над завданнями. (Слайди 8 – 24) При необхідності  беруть допомогу  консультанта.

 Слайд 8.

Всі наступні завдання гри  подано у презентації .

                                                                           

Закінчення гри:

 Експерти (журі)   фіксують  закінчення гри кожною командою, обговорюється: поведінка команд під час гри, кількість підказок, згуртованість команди, взаємодопомога, настрій, визначається команда переможець, вручаються солодкі призи.

                                                 

Тиждень математики у Млиновецькому НВК.

Цариці всіх наук присвячується.

Організатори та учасники цього тижня ще раз продемонстрували, що математика – це дуже захоплююча , творча  наука.

Протягом тиждня учні знаймились з видатними українськими математиками.  Захоплюючою була подорож знаменитою Країною Математики у пошуках найціннішого скарбу людини. У комп’ютерній квест-грі взяли участь ; команди: «Фантазери», «Телепузики», «Хранителі Науки»,  «Піфагорійці». Перемогу здобула команда «Телепузики» у складі Піх Тетяни, Паламар Лілії, Рижої Діани.

Школярі переглянули відео «Математика навколо нас», та відео про «Золотий переріз» і «Золоти кут» в математиці в природі , у мистецві, у музиці.

Учні 5-9 класів взяли участь у грі «Математичний розумник». У цьому конкурсі діти розказували вірші, гуморески про математику, математичні казки. Не обійшлося і без пісень. Про важливість математики в житті говорили не тільки у віршах. Це було почуто у пісні «О, математико», яку виконали Тані ПІх і Софія Прінь.  В результаті захоплюючої гри, де треба було продемонструвати не лише творчі здібності, а й знання математики, швидко і логічно мислити, перемогу отримала Софія Прінь.

 Учні були нагороджені грамотами та солодкими подарунками за активну участь у тижні математики.

Ділова гра "Будівельник" - урок алгебри, 9 клас.

Тема: "Площі многокутників"

Мета уроку: засвоєння учнями формул для обчислення площ паралелограма, трикутника, трапеції і застосування отриманих знань до вирішення практичних завдань.

Виховна мета: орієнтація учнів на професію будівельника.

На початку уроку учитель знайомить учнів IX класу з будівельним виробництвом і з однією найпоширенішою будівельною професією – столяра.

I етап

Будівельне виробництво сьогодні – це механізований процес складання будівель і споруд з великорозмірних деталей, виготовлених заводським способом. Столяр працює в будівельно-монтажних організаціях, на деревообробних підприємствах, в столярних майстернях. Він виконує різні операції на верстатах: на круглопильних – розкрій пиломатеріалів, на фугувальних – стругання , на довбальних і шипорізних - видовбування гнізд і зарізування шипів у заготовок.

Безпосередньо на будівельному об'єкті столяр вставляє віконні і дверні блоки, настилає дощану і паркетну підлогу, монтує вбудовані меблі і т.д. Виконання такої роботи неможливе без знання будови і правил експлуатації деревообробних верстатів, знання технології і організації будівельного виробництва, уміння читати креслення.

Постановка завдання. Учитель оголошує, що сьогодні всі учні будуть виступати в ролі будівельників. Вимагається виконати роботу по настиланню підлоги дитячого садка, що будується. Пропонується здійснити настилання паркетної підлоги в залі для ігор розміром 5,75 х 8 м. Паркетні плитки мають форму прямокутних трикутників, паралелограмів і рівнобічних трапецій. Розміри плиток в сантиметрах вказані на малюнку.

Правила гри. Учні розбиваються на три бригади. Обираються бригадири.

Перша бригада – столяри. Їм треба виготовити паркетні плитки вказаних розмірів у такій кількості, щоб після настилання підлоті не залишилося зайвих плиток і число трикутних плиток було мінімальним, а плиток у формі паралелограмів і трапецій - однакова кількість.

Друга бригада - постачальники. Їм належить доставити необхідну кількість плиток на будівельний майданчик. Вони розраховують цю кількість.

Третя бригада - паркетники. Щоб проконтролювати доставку, треба наперед знати, скільки і яких паркетних плиток знадобиться для покриття підлоги.

Перемагає у грі та команда, котра першою виконає правильний розрахунок. Для цього треба знати формули для обрахування площ згаданих фігур. Учитель записує на дошці, який матеріал слід вивчити.. Учні приступають до роботи з підручником. Всередині кожної команди дозволяються взаємоконсультації. При необхідності консультацію дає вчитель.

Після того як теоретичний матеріал вивчений, а формули для обчислення площ паралелограма, трикутника і трапеції записані в зошитах, учитель проектує на дошку малюнки і формули з пропрацьованого матеріалу, Проводиться перевірка готовності бригад. З цією метою кожній команді пропонується по два-три питання. Відповіді учнів оцінюються очками. Рахунок записується на дошці.

II етап

Кожна команда приступає до практичних обчислень. Паркет укладається в ряди так, що паралелограми і трапеції чергуються, а трикутників в одному ряду всього два. Підрахунки показують, що в одному ряду по ширині укладається по два трикутники і по вісім паралелограмів і трапецій,

Справді, площа однієї смуги шириною 20 см і довжиною 575 см буде 11500 см². Якщо площа двох трикутників 300 см², а площа паралелограма або трапеції 700 см², то в одній полосі по ширині ігрового залу поміститься по 8 паралелограмів і трапецій: (11500-300):700 = 16. Таких смуг у довжині кімнати поміститься 800:20 = 40. Отже, для настилу підлоги знадобиться 80 трикутників і по 320 паралелограмів і трапецій. Перевіркою встановлюється: площа ігрового залу 575 x 800 = 460000 см², площа однієї смуги 575x20 = 11500 см², а таких смуг 40, тому 11500x40= 460000 см² – площа паркетної підлоги.

Це найвідповідальніший етап гри. Обчислюються площі плоских фігур, проводяться розрахунки.

В кінці другого етапу гри учні з кожної бригади дають пояснення біля столу вчителя, як вони обчислили потрібну кількість паркетних плиток.

Йде розмова про економію матеріалів. На перший план виступає математичний зміст роботи. Відбувається процес застосування знань на практиці. На цьому етапі гри команди отримують певну кількість очок, а учні, що правильно відповіли, - оцінки в журнал. На заключному етапі учитель перевіряє, наскільки глибоко учні засвоїли матеріал. Для цього їм пропонуються контрольні питання, які можуть бути, наприклад, такими:

1. Дайте визначення площі простих фігур.

2. Доведіть, що площа паралелограма дорівнює добутку його сторони на висоту, проведену до цієї сторони.

3. Доведіть, що площа трикутника дорівнює половині добутку його сторони на висоту, проведену до цієї сторони.

4. Доведіть, що площа трапеції дорівнює добутку напівсуми основ на висоту.

5. За яким принципом укладали паркетні плитки в один ряд?

6. Як проводилися обчислення площі одного ряду плиток?

7. Дайте коротку характеристику професії столяра.

На завершення підбиваються підсумки гри.

Зазначимо, що в менш підготовлених класах таку гру слід проводити з метою узагальнення і застосування знань після того, як вивчено матеріал про площі плоских фігур. Кількість питань на заключному етапі можна зменшити.

Розподіл часу при цьому може бути таким. Розповідь учителя про професію будівельника - 5 хв. Постановка завдання з допомогоюTCO - З хв. Робота з підручником (повторення формул площ плоских фігур) - 8-10 хв. Обчислення кількості плиток - 16-18 хв. Перевірка глибини знань учнів – 8 хв. Повідомлення домашнього завдання – 3 хв.

Як бачимо, ділові ігри являють собою безперервну послідовність навчальних дій в процесі вирішення поставленого завдання. Цей процес умовно розчленовується на такі етапи: знайомство з професією будівельника; побудова імітаційної моделі виробничого об'єкта; постановка головного завдання бригадам і визначення їх ролі у виробництві; створення ігрової проблемної ситуації; оволодіння необхідним теоретичним матеріалом; вирішення виробничою завдання на основі математичних знань; перевірка результатів; корекція; реалізація прийнятого рішення; аналіз підсумків роботи; оцінка результатів роботи.

Основна ідея гри полягає в тому, щоб створити виробничу ситуацію, в якій учні, поставивши себе на місце людини тієї чи іншої спеціальності, зможуть побачити й оцінити значення математичних знань у виробничій праці, самостійно оволодіти необхідним теоретичним матеріалом і застосувати отримані знання на практиці.

Завдяки змагальному характеру ділової гри активізується уявлення учасників, що допомагає їм знаходити рішення поставленою завдання.

Навчальна програма для ЗНЗ Математика. 5-9 класи

Наскрізні змістові лінії:

• «Громадянська відповідальність»
• «Екологічна безпека та сталий розвиток»https://drive.google.com/file/d/0B3m2TqBM0APKVzNrS1A0TDdHbW8/view
• «Здоров’я і безпека»
• «Підприємливість»
• «Фінансова грамотність»

Методичні рекомендації щодо організації та змісту вивчення математики в основній і старшій школі

ТОКІППО_2016_Методичні рекомендації щодо викладання інформатики.docx

Оновлена програма з інформатики 2-4 клас

http://mon.gov.ua/without%20SD/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8/5-informatika-2-4-klas.docx

Розвиток творчої особистості учня на уроках математики.

В сучасному житті, яке характеризується стрімкими змінами у різних його сферах - політичній, економічній, науковій і культурній, особливого значення набувають уміння людини самостійно та нестандартно мислити, прогнозувати результати, виявляти творчий підхід у будь-якій діяльності.

Тому розкриття творчого потенціалу, створення оптимальних умов для самореалізації особистості, тобто розвиток креативності учнів є як одне з пріоритетних.

Навчання стане творчим процесом, якщо воно буде сплановане на творчу діяльність самих учнів. Навчання має не зводититися лише до засвоєння готових правил і визначень, а повинно бути справжнім процесом "здобуття знань". Для цього потрібно, щоб навчання планувалось як процес постановки і вирішення системи творчих задач. Творчою задачею називають задачу, яка містить в собі новизну, невідомий спосіб дії. Ця задача спонукає до активного самостійного пошуку, її розв'язок вимагає певних розумових зусиль.

На початкових етапах організації розвитку креативності учнів такими задачами і можуть бути текстової задачі з алгебри, теореми з геометрії. Для їх розв'язку доцільно використовувати метод проблемного навчання. Проблемний виклад здійснює сам педагог. Він за допомогою бесіди залучає учнів до самостійного відкриття способу доведення теореми або розв'язання задачі. При чому під час бесіди вчитель підбирає питання диференційовано: простіші питання більш "слабким" учням, щоб вони мали змогу також активно залучатись до процесу пошуку.

Сучасний урок – це урок спілкування вчителя з учнем, їх спільна творча праця. Чим меншу активність під час уроку виявляє вчитель і чим більше спонукає до активності учнів – тим інтенсивніше стає креативний розвиток учнів.

Математика формує просторове мислення, що забезпечує свободу і легкість створення образів та оперування ними, причому образів досить абстрактних. Завдання вчителя – залучити учня до самого процесу пізнання. Тоді учень відчує необхідність не просто сприймати інформацію, а наполегливо оволодівати новими знаннями, приводити їх струнку систему доведень.

Захоплення наукою в шкільні роки має велике виховне значення, розвиває потребу в творчій діяльності, виховує працелюбність, відповідальність за доручену справу.

Як розбудити в дитині бажання вчитися? Я думаю, що треба починати з планування уроку.

В процесі уроку з метою розвитку творчого мислення під час розв'язування задач часто використовуються наступні методи:

·                                 метод евристичної бесіди. Під час евристичної бесіди вчитель замість викладу матеріалу у готовому виді підводить учнів до самостійного формування понять, теорем, тощо. Цей метод використовується на перших етапах розвитку самостійного мислення під час проблемного навчання.

·                                 метод мозкового штурму. Розв'язання творчої задачі організується у формі навчального мозкового штурму. Він складається з наступних етапів: перший – створення банку ідей, другий – аналіз ідей, третій – відбір і обробка результату.

·                                 метод допоміжних задач. На початку уроку розв'язується серія усних задач, на базі яких доводиться теорема або розв'язується більш складна задача.

·                                 метод "помилки". Учням пропонується спрогнозувати помилку або знайти помилку, спеціально допущену вчителем. Розгляд математичних софізмів і парадоксів. (Приклад розв'язку рівняння: у°+у=1).

·                                 метод асоціацій. Цей метод використовується тоді, коли учні не можуть знайти шлях розв'язку. Їм пропонується скласти ланцюжок асоціативних понять. Наприклад, "прямокутний трикутник – катет, гіпотенуза – теорема Піфагора – синус, косинус і т. д.

·                                 алгоритмічний метод. Учні самі складають алгоритм розв'язування задачі і дотримуються його при розв'язуванні задач такого типу. Найбільш повно розвивається творче мислення учнів при розв'язуванні нестандартних задач. Нестандартну задачу не можна розв'язати за якимось алгоритмом. Побачити незвичний хід розв'язання задачі може тільки людина, яка діє сміливо, має дуже розвинуту уяву. Наприклад, дев'ятикласникам дається завдання: "Із шести сірників скласти 4 правильних трикутника. " Учням потрібно здогадатися побудувати ці трикутники у просторі (курс геометрії 9 класу – геометрія на площині – стереометрія)

В практиці учні самі складали і розв'язували задачі на оптимізацію, використовуючи знання з фізики, економіки, техніки. Також учні 5-9 класів виготовляють моделі стереометричних фігур і складають свої задачі. Це допомагає учням самим розвивати свою фантазію, своє мислення.

Які б форми і методи навчання не, вся педагогічна діяльність вчителя повинна допомагати повністю реалізувати можливості учнів, підкреслювати значимість його особистості і сприяти міцному і свідомому засвоєнню знань.

Тривалий час помилково вважалось, що головне в розумовому розвитку дітей - передача їм якомога більшої кількості знань. Життя ж доводить, що розумна людина - це не скільки особа, яка багато знає, скільки тон, хто вміє наявні знання застосовувати в складних буденних життєвих ситуаціях. Адже уміння самостійно знаходити вихід у будь-якій ситуації повсякденного життя е найбільш цінним інтелектуальним вмінням людини. Про таких людей кажуть, що вони можуть творчо мислити. Тільки гармонійне поєднання характеристик інтелекту і креативності (творчих здібностей) зумовлює становлення самодостатньої особистості.

Діти з високим рівнем інтелекту і креативності впевнені у своїх здібностях, мають адекватний рівень самооцінки; їм притаманні внутрішня свобода і високий самоконтроль. Якщо вимагає ситуація, ведуть себе по-дорослому. Виявляють інтерес до всього нового і незвичайного, характеризуються великою ініціативністю, але, разом з тим успішно пристосовуються до вимог соціального оточення, зберігаючи внутрішню незалежність думок і дій.

Діти з низьким рівнем інтелекту і креативності, як правило, зовнішньо добре адаптуються, тримаються в "середняках" і задоволені своїм становищем. Вони мають адекватну самооцінку, низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком соціального інтелекту, товариськістю, пасивністю у навчанні.

Під час роботи з дітьми важливо розвивати не лише інтелект, але й творчі здібності, і, навпаки, під час розвитку творчих здібностей не слід забувати про інтелект. Адже коли високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна і т. п. А при поєднанні креативності з невисоким інтелектом бачимо невротичну тривожну людину з поганою адаптованістю до вимог соціального оточення і важкою долею.

Важлива риса - самостійність, що проявляється як постійна, стабільна риса особистості, яка має потребу систематично самостійно працювати і, в тому числі, у плані самовдосконалення, розвитку своїх здібностей.

Всі риси творчої особистості можна синтезувати в особливу рису, що є одночасно і критерієм творчої особистості, - творчу самостійність як здатність не тільки використовувати знання, а й прагнути до їх постійного поновлення Розвивати цю творчу самостійність - це і є найважливіше завдання вчителя на уроці.

З цього приводу корисні рекомендації розробив американський психолог Дж. Гален. Ось найцікавіші з них:

·                                 Створіть дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повертатися, якщо буде налякана власними відкриттями.

·                                 Підтримайте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей.

·                                 Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і ідеї дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються дикими і абсурдними. Пояснюйте, що на багато її запитань не завжди можна відповісти одно значно. Для цього потрібно час, терплячість. Дитина повинна навчитися жити в інтелектуальній напрузі.

·                                 Давайте дитині можливість побути одному і дозволяйте, якщо вона того хоче, самому займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати творчість. Бажання і цілі дітей належать їм самим, а допомога дорослих інколи може сприйматися як "порушення кордонів" особистості.

·                                 Допомагайте дитині вчитися будувати її систему вартостей, не обов’язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. Таким чином, її саму, у свою чергу, будуть цінувати інші.

·                                 Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовиразу.

·                                 Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб висловлювати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.

·                                 Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критикувати перші спроби - якими б невдалими вони не були.

·                                 Допомагайте дитині стати "розумним авантюристом" і часом покладатися у пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.

·                                 Підтримайте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.

Кожен вчитель по-своєму реалізує розвиток творчих здібностей своїх учнів. Я велику увагу звертаю на учнів, у яких слабий інтелект і самооцінка. Розвиток самостійності і нестандартності думок, знайомство з основними мислительними операціями, розвиток пізнавальних інтересів служитимуть дітям все життя, полегшувати їм здобуття знань, допомагатимуть реалізувати себе (відчути себе потрібним і значимим) і, головне, адаптуватися у людському суспільстві.